В пустій кімнаті ти так мило спиш
В волоссі павутиння снів
Я Бога прошу : Її не залиш
До останніх днів

Дощ співає нам за вікном затяжні пісні
Випробовує наші стіни чи міцні
Так люблю як звучать твої приголосні-голосні
Запитай чи забуду я твій голос - ні

В пустій кімнаті ти так мило спиш
В волоссі павутиння снів
Я Бога прошу: Його не залиш
До останніх днів
До останніх днів

Прихилю до колін твоїх свою голову
Проскануй вустами душу оголену
І я завжди хотіла сонця, хоч любила і грозу
І стільки плакала, що виплакала тебе як сльозу
Такого чистого, з одного тіста ми

Знаю, що ти мов трав мій настій, але вибач, що не постійно випита
Ти покидаєш постіль, постій
Поки сонце не почне по стінам бігати

В пустій кімнаті ти так мило спиш
В волоссі павутиння снів
Я в Бога прошу: Її не залиш
До останніх днів, до останніх днів