Бій на світанні, сонце і дим
Мало хто знає, що ж буде з ним
Що буде завтра в юних думках
В когось надія, а в кого — страх

Гілля калин похилилося
Мама, кому ж ми молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?

Стали батьками доньки й сини
Все кольорові бачили сни
І цілували руки брехні
За тихі ночі — віддали дні

Гілля калин похилилося
Мама, кому ж ми молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?

Так було добре, там і колись
Там, де без поту і там, де без сліз
Тільки не було в тому мети
Я так не можу, а як зможеш ти?!

Гілля калин похилилося
Мама, не тим ми молилися!
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?
Гілля калин похилилося
Мама, кому ж ми молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей...