Протекла мов кров з ножа
По степу тонка межа:
Ліворуч битва, а справа бій,
Чигає смерть у далі голубій

Ми йдемо – одна сім'я,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців – один наказ.

Степ гуде, луна гримить
Не спиняй ходи й на мить.
Наш шлях тяжкий, та треба йти,
Ліворуч я, а справа – ти.

День за днем, хто знає, де,
Був наказ – і сотня йде.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців – один наказ.

По піску пустих узбіч
Ми йдемо у темну ніч.
Крізь вогонь і куль політ
Крізь вугілля і крізь граніт

Ми йдемо – одна сім'я,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців – один наказ.

З рубежу і на рубіж
З роздоріж до роздоріж
І так далеко твій рідний дім
Кохана жде тебе у нім

Навмання нас доля б'є
Вчора був, сьогодні є,
А завтра хтозна, що буде там...
За Батьківщину життя віддам...

Завтра я, а потім ти
Хтозна як, та треба йти
До бою зброю, смерть ворогам!
Нема спочинку моїм ногам...

Ми йдемо – одна сім'я,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців – один наказ.

Люба, чуєш, ти не ридай!
Він не вмре за рідний край!
Хай гине ворог за наш Донбас,
Дорога дальня чекає нас.

Ми йдемо – одна сім'я,
Сто бійців і з ними я.
І день за днем, за разом раз,
На сто бійців – один наказ.