Ви клялись тоді, точно вижити,
Потім тихо плакати,
За Братів своїх, за Сестер своїх,
Їх не стерти вже
Їх з сердець не вибити,
Їх не здути вітрами,
Їх не здути вітрами,
Їх не здути вітрами,
Їх не стерти вже: ні вогнем, ні снігом.

Повернись живим
Повернись живим
Повернись живим живим

Ті, кому клялись віри сповнені,
Тільки повернись,
До дітей своїх, до Батьків своїх
Їх сердець вогонь,
Гріє тихим полумям,
І за вас молитвами,
І за вас молитвами,
І за вас молитвами,
Богу мерехтить.

Повернись живим
Повернись живим
Повернись живим живим.

Повернись живим
Повернись живим
Повернись живим живим.