Посірілі нитки наших думок.
Плетуть собі клубочок.
А часу нема і сил вже нема.
І душі забились в куточок.
Посивілі батьки, як один день.
Відчиняли нам двері з тобою.
Пам'ятаєш, як ми дарували їм світ.
Наповнений сонцем, морем, любов'ю?
По краю землі - рука в руці.
І подих ще завмирає.
Померти б з тобою в один день.
Та так не буває...

Хочеш - я з небес зіроньку.
Хочеш - я в руках ластівку.
А хочеш під вікном залишусь.
Можна я в тобі поселюсь?

Закарбовані спогади назавжди.
Не дають спокійно спати.
Розбивається сон на частини фраз.
Які не можливо зібрати.
Вересневі дощі заливають в раз.
Світ промок, зв'язку немає.
А як хочеться знов відчувати нас.
Наповнених сонцем, любов'ю до краю.
Мій демон і Бог, назавжди вдвох.
Душа навік присягає.
Померти б з тобою в один день.
Померти б з тобою в один день.
Та так не буває...

Хочеш - я з небес зіроньку.
Хочеш - я в руках ластівку.
А хочеш під вікном залишусь.
Можна я в тобі поселюсь?
А хочеш під вікном залишусь.
Можна я в тобі поселюсь?
Можна я в тобі поселюсь?