Я повернусь до себе додому, Не упадуть наші стіни додолу,
Я повернусь до себе додому І цю весну не віддам я нікому.

В моїй квартирі лишились запахи мого життя, Ті стіни свідки всіх моїх поразок, моїх звитяг. Брудну футболку у вині лишив у кошику, взуття Та на полицях пилиться вініл і вже мабуть вазон зав’яв. Ранкова кава із тостом, я застелив би зараз постіль, Розділив би я свій простір з усіма, хто прийде в гості, Хочу прислухатись до весни, її звуків гострих Але чую на фоні відчутно далеко десь постріл.

Я повернусь до себе додому, Не упадуть наші стіни додолу,
Я повернусь до себе додому І цю весну не віддам я нікому.

На вокзалах так багато сліз Люди їдуть з дому без валіз На вокзалах так багато слів, Повернись, будь ласка, тут чекає тебе дім. Десять мільйонів людей покинули свій рідний край, Поки ті атаки по містам, поки червоніє небокрай. Цих десять мільйонів людей знову збудує свій храм, Поки перемогу ми чекаєм, потім наповним життям.

Я повернусь до себе додому, Не упадуть наші стіни додолу,
Я повернусь до себе додому І про війну не забуду ніколи. Я повернусь до себе додому Не упадуть наші стіни додолу
Я повернусь до себе додому І про війну не забуду ніколи